ЦАРІВНА-ОСІНЬ

Опале листя шурхотіло
І вітер колихав кущі,
Так швидко літо відлетіло
І вже ідуть рясні дощі

Пташиний гомін вже не чути -
Вони летять в теплі краї,
І осінь вже не обминути,
Скрізь подих чується її

Вона яскрава, промениста,
Немов царівна молода,
Ще може бути промениста,
Прозорі очі, мов вода

Моє натхнення з нею ходить
І в ній великі почуття,
Вона любов мою знаходить
І змінює усе життя

І я цей поклик відчуваю
І дотики її долонь,
Про негаразди забуваю,
В душі горить палкий вогонь

І серцем ніби відчуваю,
Що це і є єдина мить,
І я її запам'ятаю,
Хоч зіркою вона згорить

Воно, мабуть, вже так і сталось:
Прийшло кохання восени,
І юність знову пригадалась
І всі мої весняні сни

І я душею молодію,
Мов птаха, мрію я ловлю,
Знов бережу свою надію,
О боже мій, як я люблю.

При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!