ОПАЛЕ ЛИСТЯ

Схилився засмучений вечір
І падає листя до ніг,
Обіймає вже осінь за плечі
І сум свій несе на поріг

Ще ніби душа завмирає,
На крилах летить вдалину,
Несміливо і тихо питає:
"Як назад повернути весну?"

Я листя в долоні збираю,
Яскраве воно, золоте,
І до божевілля кохаю,
Себе проклинаю за те

І знову звертаюсь до бога:
"Як же із цим мені жить?"
В душі моїй сум і тривога,
Мов листя опале, тремтить

І ніби я ще відчуваю
Дотики ніжних долонь,
Без тебе сама не буваю,
Де очей твоїх синій вогонь

Ось вітер листя згортає
І знов по дорозі жене,
Осінь вже їх проводжає
І до сліз обіймає мене

Крізь сльози я все ж посміхаюсь,
Краплинки дощу знов ловлю,
Зустріти тебе сподіваюсь,
І так, як раніше, люблю.

При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!