СОЛОДКА ОТРУТА

Чомусь знову тебе пригадала,
І нашу останню весну,
Як вона поміж нами кружляла,
Виринаючи, ніби з-зі сну

Шалено тебе я кохала,
У серці був лише ти,
Тоді я ще навіть не знала,
Що можливо зраду знайти

Ти говориш - ще досі кохаю,
Мені кидаєш квіти до ніг,
Я весь час той біль відчуваю,
Ну як же ти зрадити міг?

Ніби вмерло наше кохання,
І не буде йому вороття,
Не потрібні мені ці зізнання,
Різні стежки у нас і життя

Та серце спогадом краю,
Пригадала знов ту весну,
Можливо, я ще бажаю
Солодких обіймів зі сну

А душа болить і страждає,
Чому так, запитує знов,
І у спогади все повертає,
Шукає і кличе любов

Так хочу тебе я забути,
Полетіти в далекі світи,
Окремою зіркою бути,
Але знову з'являєшся ти

Ти, ніби солодка отрута,
Я з тобою по колу іду,
Назавжди зів'яла вже рута,
І іншої я не знайду.

17 березня 2009 р.

При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!