ЛІТА ОСТАННЯ МИТЬ
Ось вже зникає за рогом
Літа остання мить,
За непомітним порогом
Осені пісня бринить
На небі спалахують зорі,
Сьогодні далекі, ясні,
У цім безкрайнім просторі
Вони недосяжні такі
Оксамитове ніжне тепло
Міцно так нас огортає,
Ще осені сліз не було,
Пісня чому ж ця лунає?
Лагідний голос привітний,
Чується він звідусіль,
І подих легкий, непомітний,
Так звідки ж осінній цей біль?
Нас підхопить на крила
Літня по-справжньому ніч,
Хіба ж не цього я хотіла -
Бути з тобой віч-на-віч?
Я ж знаю - моє ти кохання,
Я ж знаю - моє ти життя,
Це серця мого хвилювання
І ніжні мої почуття
До тебе прийду я, прилину
Крізь смуток, години, роки,
Зупинити цю хочу хвилину,
Мабуть, осінь дається взнаки
Та раптом уже відчуваю
Солодкі обійми твої,
Поволі про біль забуваю,
Здійсняться хай мрії мої.
При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!
|