ЗОРЯНА НІЧ

Намалюю зоряну ніч,
І очі твої намалюю,
І коханню піду назустріч,
Його душею відчую

Як дощу рясного краплини,
Як перший подих весни,
Як ті незабутні хвилини,
Коли ти приходиш у сни

Між зірок я знов заблукаю
І знайду там мрію свою,
І стиха у них запитаю
Про любов єдину мою

Немов перли, зорі всі сяють,
Яскравіша одна поміж них,
І до мене вони промовляють:
"Будеш ти щасливіша за всіх".

І немов твої очі - ті зорі
У цей час посміхнулись мені,
У безкрайнім зірковім просторі
Спалахнули вони, мов вогні

Може, це сон, я не знаю,
Незгасимий лиш бачу вогонь,
І кожну мить відчуваю
Ніжний дотик долонь

А ніч-чаклунка малює
Зірок яскраві вогні,
І ніби знову дарує
Зоряну казку мені.

22 травня 2007 р.

При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!