БУЗКОВІ НОЧІ

Як сяють зорі навесні,
Такі таємні, загадкові,
І ніби знов я уві сні
Згадаю ночі ті бузкові

І цілий світ - лише для нас,
І незвичайний шепіт ночі,
І помічаю я в цей час
Лиш поряд тільки твої очі

І відчуваю у цю мить
Таке нестримане кохання,
Воно, мов птах, кудись летить,
Душі таке палке зізнання

І тулиться п'янкий бузок,
І до грудей ніч пригортає,
Намисто із ясних зірок
В долонях місяць простягає

Кружляє поряд з нами ніч
І те намисто одягає,
І вітер злегка лиш тремтить,
І все міцніш ніч обіймає

І пристрасті шалена мить,
Її душа знов відчуває,
І до зірок вона летить,
"Чи це кохання?", - в них питає

І погляд лагідних очей
Мене до себе пригортає,
Бузковим присмаком ночей
Кохання нам відповідає.

14 березня 2007 р.

При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!