ЗИМОВА НІЧ

Я сьогодні чомусь пригадала
Ту казкову, хвилюючу ніч,
Любов як до нас поспішала,
І до неї ми йшли назустріч

Як десь у полях загубився
І ніжний, і лагідний сміх,
До зірок тоді місяць тулився
І падав повільно так сніг

І срібляста оця хуртовина
Хвилювала нам душі в той час,
І та неповторна хвилина
Закружляла, у танці мов нас

І, як наполохані коні,
Мрії вперед нас несли,
І десь на далекім кордоні
Лиш на мить зупинитись могли

І в цьому зимовому танці
Кудись ми з тобою пливли,
Мов хмаринки, танули вранці,
Потім спогади ці берегли

У білих обіймах стискала,
Стрімко кружляла так нас,
Ніби вона пам'ятала,
Що швидко скінчиться цей час

Сніг білий зникне, розтане
І загубиться десь слід зими,
Та квітка кохання не в'яне,
І про це пам'ятаємо ми

І тому я сьогодні згадала
Ту зимову, хвилюючу ніч,
Любов як до нас поспішала,
І до неї ми йшли назустріч.

При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!