ЦАРІВНА-ОСІНЬ
Опале листя шурхотіло
І вітер колихав кущі,
Так швидко літо відлетіло
І вже ідуть рясні дощі
Пташиний гомін вже не чути -
Вони летять в теплі краї,
І осінь вже не обминути,
Скрізь подих чується її
Вона яскрава, промениста,
Немов царівна молода,
Ще може бути промениста,
Прозорі очі, мов вода
Моє натхнення з нею ходить,
І в ній великі почуття,
Вона любов мою знаходить
І змінює усе життя
І я цей поклик відчуваю
І дотики її долонь,
Про негаразди забуваю,
В душі горить палкий вогонь
І серцем ніби відчуваю,
Що це і є єдина мить.
І я її запам'ятаю,
Хоч зіркою вона згорить
Воно, мабуть, вже так і сталось,
Прийшло кохання восени,
І юність знову пригадалась
І всі мої весняні сни
І я душею молодію,
Мов птаха, мрію я ловлю,
Знов бережу свою надію,
О, боже мій, як я люблю.
При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!
|