ПРИГАДАЮ Я

Пригадаю я ще раз,
Як ми зустрілися з тобою.
Кружляла осінь біля нас
І кликала все за собою.

Моя рука в твоїй руці
І рвучкий вітер обіймає.
Дощу краплинка на щоці.
Осінній парк все пам'ятає.

Як дарувала нам тепло
Барвиста осінь золотиста,
І злегка стукало у скло
Горобинове намисто.

І музика осінньой ночі
По небу зіркою пливла.
Місяць заглядав у очі
І ніч казковою була.

Зірки збирали у долоні.
Були бажання ті без меж,
Грав волоссям біля скроні
І бентежив вітер теж.

Твої вуста щось шепотіли.
Були чарівні ті слова.
Немов на крилах ми летіли.
Від мрій крутилась голова.

І мені тоді здавалось,
Що доля посміхнулась знов.
І картина малювалась
З прекрасной назвою Любов.

Не можу навіть я збагнути,
Чому ж все сталося ось так.
Не хоче осінь повернутись,
Залишила ж печалі знак.

14 червня 2025 р.

При использовании материалов сайта
ссылка на имя автора и сайт ОБЯЗАТЕЛЬНА!